Вірші про весну для дітей

«Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко, на наше подвір’ячко, на весняні квіточки, на маленькі діточки, там вони граються, тебе дожидаються…»

ПІСНЯ ВЕСНЯНИХ ХВИЛИН
В. Берестов

Що не днина,
По хвилині
Довша день,
Коротша ніч.
Потихеньку,
Помаленьку
Проганяєм зиму
Пріч!

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ…
О. Олесь

Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте…
«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду».

ПЕРШІ КРАПЕЛЬКИ ВЕСНИ
Г. Бойко

Ще навколо біло-біло,
Та вже сонечко пригріло.
І з-під стріхи: капу-капу! —
Прямо цуцику на лапу.

Цуцик носа підставляє,
Цуцик хвостиком виляє:
Він радіє довгожданим
Першим крапелькам весняним.

ДВІ БУРУЛЬКИ
В. Паронова

Дві бурульки, дві сестрички
Учепилися за дах.
Довгоносі льодянички
Весну стрінули в сльозах.
Сонце лагідне, гаряче
Їх цілує у носи,
А вони ще гірше плачуть,
Від пекучої краси.
Сонце шепче: «Не чіпляйтесь
За старий іржавий дах!
Із водою розливайтесь
Та співайте у струмках».

ВЕРБА
Катерина Перелісна

Тане сніг,
Течуть струмки,
Ожива травичка,
І до сонця гілочки
Простяга вербичка.
І м’якенькі, як пушок,
Ніжні і шовкові
Ніжно дивляться з гілок
Котики вербові.

БЕРЕЗЕНЬ
Наталя Забіла

Тут надходить третій місяць,
Той, що Березнем зовуть.
Ще з-під стріх бурульки висять
І поволі розтають.
Восьме березня, звичайно,
Пам’ятає кожен сам:
Встаньмо вранці й привітаймо
Всіх жінок і наших мам.
Ось весна вже зовсім близько.
З гір біжить, шумить потік.
Нам в гаю дає берізка
Свій живущий, свіжий сік.

КОТИКИ ВЕРБОВІ
А. Камінчук

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті вічка.
Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні,
Гріють лапенята
На яснім осонні.

* * *
Н. Гуркіна

Гріє землю сонечко,
Ніжно примовляє:
Прокидайтесь, квіточки,
День весну стрічає!
Просинайся, річечко,
Посміхнись, струмочку
Затанцюй нам гопака,
Дощику – дзвіночку!
Розливайся радісно
По землі, проміння,
Покривай сади й луги,
Весняне цвітіння!



ВЕСНЯНКА
Тамара Коломієць

Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.

КАПЕЛЬ
В. Паронова

Плаче на даху сніжок:
Розтопився кожушок.
- З вами я не встиг награтись,
Час настав, пора прощатись.
Сонце світить і пече –
Білий сніг слізьми тече.
І на сонечку сльозинки
Заспівали пісню дзвінко.
Кап-кап-кап – капель дзвенить,
За віконцем дріботить,
Стихне, сили набирає,
Знову пісню починає.

ВЕСНА
В. Бондаренко

У березні, у березні
Верба цвіте на березі,
Осика від граків рясна,
Бо це весна, весна, весна!
І сонця тепле колесо
Зігріло ніжний пролісок,
І дзюркотять потічки
До голубої річки.

ЧАРІВНА ПОРА
Т. Корольова

Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі…
Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!
Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов’ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.

НАВЕСНІ
І. Франко

Надійшла весна прекрасна
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчина в вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.

ВЕСНА
Д. Павличко

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.
Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,
Що мене торка ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.

БУРУЛЬКА
Н. Завальська

Чому бурулька сльози ллє
І спокою нам не дає
Бо хоче бути… брунькою –
А зовсім не бурулькою.
Щоб не текти струмочком
А прорости листочком.

* * *
Ю. Турчина

Весна іде, весна гуде,
Птахи летять і гомонять,
3 вирію знов повернулись вони
Віддані друзі весни.
Весно, весна-красна,
Ти нам співаєш пісень
І підспівує гай!
Весну, весну-красну,
Ми так чекали всі,
В зелень дерева вдягай!
Весна іде, весна гуде,
Струмки дзюрчать,
Струмки дзвенять,
Наче співають веснянку
Щиро, на всі голоси!



ВЕСНА
О. Роговенко

Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»
«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.
Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».
Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
А. Костецький

Знов починається весна!…
Знов починаються дива…
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки

Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!

А вчора…
Вчора…
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!…
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!

ВИЙДИ, ВИЙДИ, СОНЕЧКО

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко,

На весняні квіточки,
На маленькі діточки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.

ВЕСНЯНІ СТРУМОЧКИ
Г. Демченко

Цілу зиму спали,
На тепло чекали,
А тепер прокинулись,
Зразу бігти кинулись,
Дзвінко заспівали:
- Ми струмочки весняні,
Ми струмочки голосні,
Спішимо до річеньки,
Нашої сестриченьки.

ТРАВЕНЬ
Олена Коваленко

По травах шовкових,
Лісах та дібровах
Травень блукає,
На сопілці грає,
І де він проходить –
То там жито сходить,
У садочках пишно
Розцвітають вишні.
В малих козенят,
Веселих ягнят
Прорізались трішки
Молоденькі ріжки.

ВЕСНА
Елена Эрато

Сніг вже скинули дахи,
Зацвірінькали птахи,
В небі сонечко сміється
І весняна пісня ллється.
Ось берізка розпустилась
І листочками вся вкрилась,
Мов на свято вже зібралась,
І з весною привіталась.

КОНВАЛІЇ
М. Познанська

Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!



КВІТЕНЬ
Елена Эрато

Квітень в гості завітав,
Килимок з трави прослав,
Із птахами привітався,
Сонцем зранку посміхався,
Вітерець легкий приніс,
Розбудив і сад, і ліс.
Прокидаються поля,
Розквітає вся земля.

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Олена Пчілка

Весна-чарівниця,
неначе цариця,
наказ свій послала,
щоб краса встала,
і проліски, і травка,
й зелена муравка,
і кульбаба рясна,
і фіалочка ясна –
всі квіти весняні,
веселі, кохані,
з-під листя виходять,
голівки підводять
од сну зимового
до сонця ясного!

ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ
Ліна Костенко

Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.

ВЕСНЯНІ КВІТИ
О. Роговенко

Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.
Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.
Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.

МЕЛОДІЇ
Леся Українка

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.
Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.

ЖУК
М. Демидов

Жук літає: «Жу-жу-жу!
Всіх сьогодні розбуджу.
Прокидайтеся від сну –
Зустрічать ідем весну!»
А травиця шепче: «Шу-у!
Я рости спішу, спішу…»
Віти листям шелестять:
-Сонце раді ми вітать!
Все прокинулось давно,
Тільки дощику ждемо,
Хай умиє нам листки
І розчеше пелюстки!

ПРЕКРАСНА ЧАРІВНИЦЯ
Елена Эрато

Вкритий цвітом весь садок,
Розквітає скрізь бузок,
Усюди квітів так багато,
Ніби тут вже справжнє свято.
Це ж весна хазяйнувала,
Щедро квіти дарувала.
Вона справжня трудівниця
І прекрасна чарівниця.

ЧЕКАННЯ
Качан Анатолій

Навесні, коли бузок
Хоче зацвітати,
Виглядає ластівок
Наша біла хата.
Ми подвір’я підмели,
Висіяли квіти,
А весні допомогли
Яблуні білити.
І розчистили струмок,
Що тече з діброви…
До прильоту ластівок
Все у нас готово.

ВЕСНА
Г. Вієру

Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.
Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє
Сонце тепле, як яєчко
У пташиному гніздечку.

ЖУРАВЛІ
О. Олесь

Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.
Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.
А здаля вже крався лис…
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.
У квітках летить Весна,

Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.
Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі…
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.

ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?
Л. Цілик

Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»

Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з’явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.

КВІТЕНЬ
Олена Коваленко

Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки:
Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки —
Малюкам плести віночки.

ТРАВЕНЬ
Наталя Забіла

Ось і Травень, ясний Травень
Праздниково землю вбрав
В одяг свіжий та яскравий
Із рясних зелених трав.

Перше травня славим здавна –
Свято праці і весни,
А за ним – Дев’яте травня,
Перемоги день ясний.
В кожнім селищі та місті
Стоголосий спів луна.
В травах, квітах, свіжім листі
Переможно йде весна.

ВЕСНА
Наталя Забіла

Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
За весною літо йде!

СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК

Сонячний зайчик до ліжка підкрався,
Весело мружився та посміхався,
Теплими лапками гладив по щічках –
Доброго дня! До побачення нічка!
Так кожен ранок ми зустрічаєм
З сонячним зайчиком, що поспішає
В душу промінець світла занести,
І пробудити в ній сонячну весну.

Зі сходом сонця засліплює очі,
Освітлює путь до пізньої ночі.
Працює не задарма – за усмішки.
Ти посміхнись – і зігрієшся трішки.
Постійно знаходимось під пильним оком
Добрим, привітним і ледь косооким.
Як тільки сонце за обрій заходить,
Зайчик нічний на роботу виходить.

Місячний зайчик, як сутеніє,
Прискочить і сни солодкі навіє.
Місячним сяйвом покладе спати,
Окутає сном, як почнеш позіхати.
Без вихідних працюють зайчата,
Проте їм немає куди поспішати.
Несуть нам з тобою тепло і спокій,
Щоб нікому з людей не було одиноко.

ВЕСНЯНКА
В. Ладижинець

Травонько-травонько,
Зеленись,
Золотому сонечку
Поклонись,
Щоб розквітла яблунька
На горі,
Щоб гулялось весело
Дітворі.
А ми того сонечка
Промінці
Упіймаймо решетом
У руці.
Заплетемо в коси їх,
Мов стрічки.
Хорошії ж матимемо
Кіснички.
Зеленись же, травонько,
Зеленись,
Золотому сонечку
Поклонись.

ЛЮБЛЮ ВЕСНУ
С. Стекленёв

Шумить вода, шепоче вітер,
Розтанув сніг і де-не-де
Прокинулись найперші квіти –
Це знов до нас весна іде.

Люблю природи тихий гомін,
Як пошепки шумлять гаї
І вітру в полі тихий стогін,
І як співають солов’ї.

Люблю як зорі серед ночі
Запалять вогники свої,
Коли дівочі карі очі
Поглянуть ніжно у мої.

Люблю як сонце в небі сяє
І посміхається мені,
Люблю коли палке кохання
До нас приходить навесні.

ВЕСНА
С. Гордієнко

Ще тиждень тому завірюха
Ночами синіми мела.
Хапав мороз дітей за вуха,
А зараз глянь — весна прийшла!

В річках тепло ламає кригу
Та підтопляє береги.
На пагорбах уже відлига
І все радіє навкруги!

Весна святкує перемогу —
Раніше сонечко встає!
Струмок знайшов собі дорогу
Цілющу воду всім дає!

Всю землю красно заквітчала
Природі стало не до сну!
Там, де нога її ступала, —
Вітали дівчину-весну!

О, весно, весно незбагненна!
Осанну все тобі співа!
Знаю точно, що для мене
Не закінчилися дива!

ДАВНЯЯ ВЕСНА
Леся Українка

Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.

ВЕСНА
Катерина Перелісна

- Що з весною настає?
- Сніг у полі розтає.
- А чому то так буває?
- Сонце його пригріває.
- Що ж синіє на землі?
- Ніжні проліски малі.
- А що пнеться з-під листа?
- То травичка вироста.
- А над полем що бринить?
- Любий жайворон дзвенить.

ВСТАЛА ВЕСНА. Уривок із поеми «Гайдамаки»
Т. Шевченко

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
А на полі жайворонок,
Соловейко в гаї -
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.

Tags: , , , , , , ,

previous post: Прислів’я та прикмети про весну | next post: Стихи про весну для детей