Вірші до 1 вересня. Вірші для першокласників

Щороку, 1 вересня вулиці наповнюються зворушливою малечею з білими бантами, в костюмах та краватках, з різноколірними букетами і радісними посмішками та відчуттям, що попереду відкривається нова сторінка життя — незвідана, цікава та повна нових знань.


ВІРШІ ДЛЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
Н. Забіла

Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.

З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.

АНДРІЙКО-ШКОЛЯРИК
Н. Забіла

Андрійко наш уже школярик:
Іде з портфеликом в руці,
А в ньому зошити й букварик,
Пенал, і ручка, й олівці.

***
В. Скомаровський

Прийде осінь. Закурличе
Журавлями в ранній час,
І дзвінок мене покличе
Перший раз у перший клас.

***
Виріс я, я вже школяр
Я хвилююся весь час
Адже я прийшов до школи
Перший раз у перший клас!
На дванадцять вчитись хочу
Є вже ранець з букварем
Був я вчора просто хлопчик
Став нарешті школярем!

***
Ой веселе свято в нас,
Я іду у перший клас!
В мене квіти у руках,
В мене ранець на плечах!

Небо чисте, голубе,
Гарно так навколо.
Осінь, як я ждав тебе,
Щоб іти до школи!

***
Н. Забіла

— Ой Степане, ой Миколо,
Куди ти спішиш так скоро?
— Нема часу на розмову,
Поспішаю в рідну школу.



ДО ШКОЛИ
Н. Май

Я сьогодні йду до школи,
Вже нові настали дні,
Поможи, щаслива доле,
Бути вченому мені.
Я прийду до школи вчасно,
До науки там візьмусь,
Я навчусь писати красно
І читати на-у-чусь.

Я – школяр. Іду до школи,
Ждав науки стільки літ!
З книг пізнаю все навколо,
Україну й цілий світ.
Я сьогодні йду до школи
В товаристві школярів!..
Ясне сонечко над полем,
Ясне сонце в букварі!

ЙДЕ ЯРИНКА
Л. Савчук

Перший, перший, перший раз
Йде Яринка в перший клас.
Перший раз за парту сіла,
Пише палички несміло.

Ох, невмілі ручки,
Неслухняна ручка.
Дівчина маленька,
Палички кривенькі.
В класі тиша, тиша, тиша…
Вже Яринка пише, пише…
Дівчинка маленька,
Літери рівненькі
І слова чудові.
Ось вам слово в слово:
МАМА, УКРАЇНА —
НАША БАТЬКІВЩИНА

ШКОЛЯРКА
В. Дмитренко

Іде малесенька Галинка,
Маленька мамина перлинка,
В руці портфелик свій несе,
Радіє дівчинці усе.
Навколо гарно, як ніколи,
Бо йде школярочка до школи.

Іде, щоб разуму набратись,
Навчитись думати й писати,
Людей і мову шанувати.
Чи йде, чи над землею лине,
І їй всміхається Вкраїна.

МАЛИЙ ШКОЛЯРИК
М. Підгірянка

Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки — і до школи!
А в тій книжці малюночки,
А в тій книжці співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка — рідненька,
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає…

МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК
Надія Кир’ян

Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,

Ще стільця, стола і парту,
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило –
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
«Чи усе поклав у сумку?»

ДОНЕЧЦІ-ПЕРШОКЛАСНИЦІ

Дуже рано прокинулось сонечко,
Вже й гуляє в небесній блакиті.
Ще раніше прокинулась донечка,
Найщасливіша нині у світі.

Все на місці — і зошит, і книжка,
Вчасно зібрано все, як ніколи.
Та хвилюється донечка трішки,
Адже йде вона вперше до школи.

Щастя, радості, миру бажаю
І удач у житті їй багато.
Хай печалі її оминають.
3 Першим вересня, донечко, з святом!

Я ЗБИРАЮСЯ ДО ШКОЛИ
Б. Гірський

Я збираюся до школи,
Вже немало знаю слів.
Вчить матусенька поволі,
Щоб читати я умів.
Букву Б — бабуся вчила,
Букву Т — татусьо наш,
Букву М — матуся мила,
Букву Д — дідусь Панас.
Букву О-ля сам знайшов я —
То сестриччине ім’я.
Буква В — Вкраїна, воля,
С — то вся сім’я.

Сам стараюся шукати
Хоч би букву в день одну.
Вчусь до купочки складати:
Ма-ма, баб-ця і ді-дусь.
Щоб в житті чогось навчитись,
Не соромити рідню, —
Вчуся також я числити,
Рахувати, ох, люблю!

Два горішки й три горішки,
Тож у сумі буде п’ять,
Так щодень поволі, трішки,

Я навчився рахувать.
А тепер уже без бабці
І без мами й дідуся
Порахую в хаті тапці,
Усі гривні в татуся.

Я збираюся до школи
Й так чекаю того дня!
Вчить мене, хоча й поволі,
Наша згідна вся сім’я.

СВІТЛА МИТЬ
Т. Коломієць

Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?

Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.

За порогом – вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В нашім класі Перша вчителька
Усміхаючись стоїть.



1 ВЕРЕСНЯ
О. Роговенко

Завтра зранку в перший раз
Я іду у перший клас!
Але я іще ніколи
Не збирав портфель до школи.
Що ж покласти у цю сумку?..
Покладу пенал і гумку,
Ведмежатко і лопату,
Білочку руду, хвостату,
М’яч, пухкесеньку подушку,
На обід — смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило!
Ой, як швидко звечоріло…

Я іду у перший клас
Завтра зранку перший раз.
Хто б тепер мені сказав,
Чи я все в портфель поклав?

ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС
С. Гордієнко

Я сьогодні перший раз,
Перший раз
Йду до школи в перший клас,
В перший клас!

Свято радісне, веселе –
І у нас, і у вас.
Я крокую сам до школи
В перший клас, перший раз!

Цуценя моє, вгамуйся
І не гавкай, любий, цить,
Коли дзвоник на уроки
Продзвенить, продзвенить!

ДО ШКОЛИ
С. Жупанін

Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.

Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.

Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!

ВІРШІ ДО 1 ВЕРЕСНЯ

З ПОЧАТКОМ НОВОГО
НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

С. Гордієнко

Зазирнуло ранком сонце
До школяриків в віконце,
У дзвіночок калатало,
Промінцями лоскотало:
— Прокидайтесь, не баріться,
Не пустуйте, гарно вчіться!
Дітвора відповідає,
Що всі букви уже знає
І виписує слова,
І рахує два по два!
— Тож сідай до нас за парту,
Бо розумним бути варто.

ШКОЛА
Дмитро Павличко

Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та – лиш дзвоник задзвенить –
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.

ПОБАЖАЙТЕ НАМ УДАЧІ
С. Гордієнко

Що за диво-корабель
Нас везе навкруг земель?
Пливемо морями знань
Серед хвиль важких — питань.
За шкільні роки буремні
Знань набудем — будьте певні!
Обігнемо Землю з часом
З нашим дружним першим класом.
Нас робота не лякає.
Треба вчитись — кожен знає!
Тож чекаєм побажань
Під вітрилом в морі знань!

ПЕРШИЙ ДЗВІНОК
І. Блажкевич

Вересень щедро сонцем зігрітий.
В школу повсюди
сходяться діти.
Квіти барвисті в них у руках,
Вогники щастя ясніють в очах.
В кожного радісна усмішка сяє.
Дзвоником першим
їх школа вітає.

ШКІЛЬНІЙ ДЗВІНОК
Л. Зоріна

Дзвенить, дзвенить
шкільний дзвінок —
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.

Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.

Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.
Дзвенить, дзвенить
шкільний дзвінок —
Перерву він оповіщає.
А після неї на урок
Учнівську всю сім’ю збирає.

І знову дзвоник кличе нас —
Спішімо, друзі, до навчання,
Бо промайне так швидко час
Й пора настане розставання.

ОСІННІ ДАРУНКИ
М. Сингаївський

Наталочка-школярочка
Вже ростом немала.
Вона цієї осені
У перший клас пішла.
В дарунок першокласниці
Щасливий день приніс
І яблука-антонівки,
І мідний цвіт беріз.
Навкруг сади пишалися
У зелені, в красі.

Школярка дарувала
Свої гостинці всім.
Вона ішла веселою
По росяній землі.
І з нею привіталися
Курлики- журавлі.
До неї посміхалися
Дорослі й школярі.
Вона ж про них читала
В своєму букварі.
Про їхню дружбу щиру,
Про школу, рідний дім
Школярочка напише
У зошиті своїм.



ДЕНЬ ТАКИЙ ЗНАМЕННИЙ

Закінчилось літо,
Покосили ниви,
У садах доспіли
Яблука і сливи.
Вересень малечу
В класи зазива…
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Хлопчики й дівчатка
Дуже поспішають.
У просторих класах
Парти їх чекають.

Подивіться, друзі:
Форма в нас нова!
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Перший день навчання
У містах і селах.
Світить нам привітно
Сонечко веселе.
Все навкруг сміється,
Все навкруг співа:
День такий знаменний
Раз в житті бува!

СКОРО Я ПІДУ ДО ШКОЛИ
М. Стельмах

Скоро я піду до школи,
От зберуть врожай із поля,
Повезуть на трудодні.
Значить в школу час мені.
А сестричці ще не час,
Бо вона маленька в нас.

Не запишуть в перший клас.
От і журиться сестричка,
Що вона ще невеличка.
Я кажу їй:
- Не журись,
Сам маленьким був колись!

ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
В. Берестов

Спокійним сонечком зігріті,
Стоять ліси, в шовки сповиті.
У перваків – букети квітів.
Цей день сумний і веселковий.
Сумуєш ти: “До стрічі, літо!”
Але й радієш: “Здрастуй, школо!”

ВЕРЕСЕНЬ
Н. Забіла

Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.

Бо пташки дзвінкоголосі
Знають — літа вже нема.
Хоч і тепло ще, та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.

ДО ШКОЛИ
М. Чепурна

Заглядає у вікно
Вересень-рум’янець.
Я не сплю – дивлюсь давно
На новенький ранець.

Пахне ранець букварем
З гарними картинками.
Вранці ранець ми берем
І йдемо стежинками.
В мене квіти у руці,
А в матусі ранець.
Сипле сонце промінці
Вересень-рум’янець.
І ведуть, ведуть стежинки нас
В світлий, світлий перший клас.

ВЕСЕЛИЙ ДЗВІНОК
Микола Сингаївський

Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.

Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.

Пахне прив’яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.

ШКОЛА
М. Підгірянка

Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.

Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
Як добро чинити.

Бджілоньки — на квіти,
Дітоньки — до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед в полі бджоли.

ПОРТФЕЛЬ
В. Бойченко

Портфель – мій друг і помічник,
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене — ні на крок:
Зі мною йде він на урок.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить, і книжки.

Я по секрету вам скажу:
Його я дуже бережу,
Хоч добре сніжної пори
На ньому з’їхати з гори!

ВІРШІ ВЧИТЕЛЯМ

***
Перша вчителько,
Уклін наш Вам до землі,
Хай прекрасні будуть дні,
Хай минуть Вас злі.

На важкій шкільний ви ниві
Кожен день в труді,
Будьте завжди ви щасливі,
В радості живіть!

ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
О. Шишуліна

Як мати до діток,
Як сонце до квіток,
Горнулась до класу вона.
І гарна, і люба,
І мила, і тиха
Учителька перша моя!..

Добріша, ніж фея,
Миліша, ніж мрія,
Світліша від сонця вона!..
У світі єдина,
У серці одна —
Учителька перша моя!..

ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ
О. Марчун

Сюди приходив я не раз
У цей чудовий світлий клас,
І щирим поглядом завжди мене ти гріла.

Моя весела і сумна,
Моя ти рідна і ясна,
Учителька люба і мила.

Ти, наче сонце, як рідна земля.
В серці моєму навіки.
Ти моя мати, а я — немовля,
Ти наше море — ми ріки.

Так, є у кожного свій шлях,
І хтось летить, неначе птах,
Та не завжди до нас ласкава доля…

А я прийду до тебе в клас
І зазвучить чудовий вальс,
Який дарую я тобі і рідній школі.

***
Не вміла я читати…
І так само
Писати теж не вміла (як не гріх!),
Та в перший клас
прийшла, – і друга мати
Мене зустріла під веселий сміх:
- Богданко!
Не все одразу вдасться!
Піде чимало наших літ…
Ти зрозумієш, люба,
що це – щастя.

Який чарівний, дивний білий світ!
І почалося… Всі знайомі лиця,
Уроки… Відпочинки… Знову клас
І я вже Ваша, краща учениця.

Вітання шлю
із вдячністю для Вас:
Хай сміхом
Ваша сповниться оселя,
І статки теж
не проминають в ній -
Аби, щасливі, світлі та веселі
Ви, (ім’я, по батькові), прожили
Кожен день земний.

А ми прийдемо -
завтра, через роки,
І світлий клас -
де зайчик золотив
Згадаєм не прості життя уроки,
Що їх нам перший вчитель
присвятив.

З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ!
С. Гордієнко

Є професія у світі —
Серце віддавати дітям!
Серце вчителя безкрає,
Як би він його не краяв.

Тому гідний вчитель шани.
Так, любові і пошани
За роботу непросту
І за те, що я росту!

Хай же вистачить терпіння
Передати нам уміння.
А за працю вашу діти
Щиро вам дарують квіти!

ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ

Чи пам’ятаєш ти, як перший раз
Ввела вона тебе у перший клас:
Як друга мати,
взявши твою руку,
Ввела тебе до школи, на науку.
Навчила як писати і читати
А ще й, до того,
старших поважати.
Знання і мудрість
віддала малій дитині
І виховала в кожному людину.
А скільки раз сивіли волосини,
Як раптом чула:
«Ой, упав хтось із діток!»
Та всеж вона втоптала
нам стежини
До нових і сяючих зірок.
Вона, як зірка в небесах сіяла.
Для всіх нас прикладом
завжди була.
Ця перша вчителька,
яку ми так любили.
Весь свій талант
вона нам віддала.
І хоч ідуть роки,
і зустрічі із вами,

Які спливають, як гірська вода,
Та в серці завжди
буде наша «друга мама»,
Її любов нас вічно зігріва.

ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ

Хоч проходять літа,
хоч минають літа,
Та для нас, як тоді,
ви й тепер молода.
Не забути той час,
як прийшли в перший клас,
Як уперше в той день
ми побачили вас.
Усміх щирий такий
ніжний дотик руки.
Ви — наставник для нас,
ми ж усі — першачки.
Ви в нас добрі були
і навчали нас так,
Щоб ми гарно вели
першу букву і знак…

Ми зізнатися хочемо
вам у цей час:
Люба вчителько наша,
ми любимо вас!

ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
Т. Коломіець

Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики -
Пишуть палички.
Добре нам читається -
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна –
Хмуриться вона.
Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Стороною рідною
Дниною погідною
Йшли через покіс
У багряний ліс.
Наша перша вчителька

Інших науча.
Букварі і читанки
Їм вона вруча.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Інших перший раз
Повела у клас.

УЧИТЕЛЬ

Кожен день дітей стрічає,
На уроках їх навчає.
Математики і букв
І усіх складних наук.
Я учителем горжуся,
Анітрохи не боюся!
Хоч і старший він за нас –
Дружить з ним увесь наш клас!

ВЧИТЕЛЬКА

У яблуневім саду.
Рідна учителько сива, —
Днина, легка і красива,
Йде по школярськім сліду.
Ще як малими були, —
Слід ми в саду залишили.
Крони тоді, як вершини,
Снігом сліпучим цвіли.

МОЇЙ ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ
С. Гордієнко

Ми проводили маневри —
Випробовували нерви.
Тест учителька пройшла —
Ключ до кожного знайшла.
Треба визнати всім прямо,
Що вона, як рідна мама:
І підтрима, й насварить,
Розбере проблеми вмить.
Ми ставали усе більші,
З кожним роком розумніші,
А учителька із нас
Згуртувала дружний клас!
Хай же сонце їй сміється
Та усе в житті вдається.
Ми засвоїмо у строк
Найважливіший урок!
Краще вчительки немає —
Кожен з нас це добре знає.
Тож вітаємо її
В ці святкові ясні дні!

***
Було це неначе вчора
Прийшли ми у перший клас
І Вас вітали хором

Любити вчились Вас
Було нам всього по 6 років
І звали нас всі “малюки”
Робили ми перші кроки
Навчаючись залюбки.
До успіхів було далеко
Нам заважали балачки
І виявилось — ой нелегко
Писати палички й гачки!
Та віру в усіх Ви вселяли
І заспокоювали мам
Було — і нас розвеселяли
І витирали слізки нам.
І поступово ми звикали
Тримати ручки й олівці
Вже нас контрольні не лякали
Від Вас ми чули “молодці”.
Було нам цікаво писати
й читати
Розвязувать вправи було
до душі
Раділи Ви, матуся й тато
Коли ми виразно читали вірші.
Ви до нашого рідного слова
Прищепили повагу й любов
Ви навчили нас рідної мови
Щира дяка Вам знову й знов.

previous post: Стихи про осень для детей | next post: Стихи на 1 сентября. Стихи для первоклассников